Як фіксовані ціни на енергоносії для державних закупівель стають на заваді прозорості ціноутворення та механізму перегляду ціни
Ще однією проблемою на шляху до прозорості та чесності тендерної процедури публічних закупівель електроенергії та природного газу є фіксовані ціни тендерної пропозиції.
За існуючими правилами електронних публічних закупівель електроенергії/природного газу, ціна тендерної пропозиції зафіксована на весь рік. Сам договір на постачання здебільшого підписують на початку року, коли біржова ціна є високою. Внаслідок цього споживач не має змоги скористатися падінням цін, яке відбувається у теплу пору року. А влітку споживання електроенергії та природного газу скорочується, запускає свої потужності зелена генерація. Тож ринковий тариф, наприклад, на електроенергію, може бути на 15-25% дешевшим, ніж зимовий.
Зі свого боку, замовники публічних закупівель не позбавлені права ініціювати зменшення ціни договору на підставі довідки відповідних суб’єктів, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку. Але бюджетні установи, як правило, не переглядають фіксовані ціни, що встановлені у договорах. Найголовнішою причиною цього є висока вартість таких довідок. Отже, в переважній більшості, установи, що фінансуються за кошти платників податків, мусять платити за завищеними тарифами на енергоносії протягом всього року.
Тому договір про закупівлю енергоносіїв обов'язково має мати умову перегляду і механізм перегляду ціни. В якості такого механізму ТОВ «ТЕК» пропонує формульний підхід до ціноутворення.
В тендерних умовах на поставку електроенергії можна, наприклад, фіксований тариф замінити на формульний, де вартість прив’язана до цін, що складаються на ринку «на добу наперед» (РДН) – найбільш прозорого ринку, де ціни формуються на відкритих біржових торгах і погодинно оприлюднюються на сайті ДП «Оператор ринку».
Формула обраховується із наступних складових: ціна покупки на біржі (ДП «Оператор ринку») РДН + фіксована ціна за передачу та розподіл електроенергії + маржа постачальника (МП). Маржа є різною для кожного постачальника, саме завдяки їй електропостачальники можуть конкурувати за споживача, пропонуючи йому кращі умови.
У такий спосіб постачальники вже успішно продають електроенергію небюджетним споживачам, конкуруючи за допомогою тарифу. Як наслідок, покупець має змогу суттєво зекономити, зокрема на літньому зниженні цін, а також знижках за оплату наперед чи великих обсягах замовленої електроенергії.
Отже, за допомогою формульної ціни постачальники мали б можливість змагатися за бюджетних споживачів, пропонуючи їм низьку маржу. Якщо споживач знає біржову ціну і маржу постачальника, він може самостійно підрахувати ціну електроенергії та перевірити правомірність виставленого рахунку. Через прозорість ціноутворення на тендерному ринку зникне ґрунт для корупції, масових неплатежів внаслідок завищених тарифів, а державний бюджет, в кінцевому підсумку, зекономить мільйони гривень.